Історія кафедри теорії, історії та філософії права Національної академії внутрішніх справ є прикладом тяглості наукових традицій і водночас модернізації юридичної освіти відповідно до новітніх потреб підготовки правоохоронців. Сучасний підрозділ постав у результаті інституційного об’єднання кількох науково-освітніх осередків, кожен із яких мав власну потужну наукову школу та вагомий внесок у розвиток юридичної науки.

Протягом десятиліть у структурі академії функціонували три окремі кафедри – теорії держави та права, історії держави та права, а також філософії права та юридичної логіки. Саме вони сформували фундаментальні напрями юридичної підготовки: теоретико-правовий, історико-правовий і філософсько-правовий. Їх діяльність була пов’язана з іменами відомих учених, серед яких – видатні теоретики права Володимир Копєйчиков, Анатолій Колодій, Станіслав Гусарєв, Олександр Тихомиров; знані дослідники історії держави та права, зокрема Олександр Кузьминець, Анатолій Чайковський, Валерій Калиновський і Петро Захарченко; а також представники філософсько-правової науки – Михайло Ібрагімов, Вікторія Вовк, Олег Гвоздік і академік Михайло Костицький, засновник однієї з перших в Україні наукових шкіл філософії права.

У різні роки ці кафедри були осередками формування наукових шкіл, підготовки підручників і навчальних посібників, розвитку наукових досліджень і виховання поколінь юристів і правоохоронців. Саме тут формувався науковий світогляд майбутніх фахівців, досліджувалася історія української державності, розроблялися методологічні засади права та правозастосування.

Новий етап у розвитку підрозділу розпочався у 2024 р. Відповідно до наказу НАВС № 1206 від 5 вересня 2024 р. зазначені кафедри були об’єднані в єдину кафедру теорії, історії та філософії права. Таке рішення відобразило сучасні тенденції інтеграції юридичних знань і посилення міждисциплінарного підходу в підготовці правоохоронців нової генерації.

З часу створення об’єднаної кафедри її першим завідувачем був кандидат юридичних наук, доцент, підполковник поліції Максим Пендюра, який очолював підрозділ у період його становлення – до січня 2025 р. Сьогодні кафедра поєднує багаторічний науковий досвід і сучасні освітні підходи, забезпечуючи фундаментальну теоретико-правову, історико-правову та філософсько-правову підготовку майбутніх працівників сектору безпеки і правопорядку.

Зберігаючи пам’ять про своїх попередників і розвиваючи започатковані ними традиції, колектив кафедри продовжує працювати над формуванням правового світогляду та професійної культури нових поколінь поліцейських, для яких знання історії, теорії та філософії права є важливою основою служіння людині, суспільству й державі.

Місія кафедри теорії, історії та філософії права Національної академії внутрішніх справ полягає в забезпеченні фундаментальної теоретико-правової, історико-правової та філософсько-правової підготовки здобувачів вищої освіти, формуванні в них системного юридичного мислення, високої правової культури, світоглядної зрілості, відданості принципам верховенства права, прав людини, академічної доброчесності, державності та служіння Українському народові. Кафедра покликана бути інтелектуальним і методологічним осередком академії, який поєднує класичні традиції юридичної науки з актуальними потребами правоохоронної практики, професійної освіти та сучасного безпекового середовища.

Свою місію кафедра реалізує через якісне викладання навчальних дисциплін теоретичного, історичного та філософського спрямування, розвиток наукових досліджень у сфері загальної теорії права, історії держави та права, філософії права, методології юридичної науки, прав людини, юридичної деонтології, правотворення, правозастосування та інших суміжних напрямів. Водночас кафедра забезпечує формування у здобувачів здатності не лише засвоювати правові знання, а й критично осмислювати правову дійсність, працювати з цінностями права, розуміти історичні витоки державно-правових явищ і застосовувати здобуті знання у професійній діяльності.

Візія кафедри полягає в утвердженні її як авторитетного загальноакадемічного центру фундаментальної юридичної підготовки, науково-методичного забезпечення та правничої рефлексії, що визначає світоглядні, методологічні й ціннісні орієнтири розвитку юридичної освіти в НАВС. Кафедра має розвиватися як сучасний відкритий науково-освітній простір, у якому органічно поєднуються традиція і новація, академічна спадкоємність і міждисциплінарність, національна правнича школа й європейські стандарти освіти, науки та публічного служіння. Така візія узгоджується з інституційною роллю НАВС як провідного закладу вищої освіти системи МВС України, що здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців для правоохоронної та правничої сфер.

Програмно розвиток кафедри має бути спрямований на кілька взаємопов’язаних векторів.

Перший – освітній, що передбачає вдосконалення змісту навчальних дисциплін, оновлення методик викладання, ширше використання цифрових технологій, дистанційних і змішаних форматів навчання, а також посилення практикоорієнтованості фундаментальних курсів.

Другий – науковий, пов’язаний із розвитком кафедральних наукових напрямів, підтримкою дослідницької активності науково-педагогічних працівників, аспірантів, ад’юнктів і здобувачів вищої освіти, збереженням і примноженням наукових шкіл академіка Володимира Копєйчикова та Михайла Костицького.

Третій – методологічний і світоглядний, що полягає у зміцненні ролі кафедри як середовища осмислення цінностей права, держави, демократії, справедливості, прав людини та правової традиції. Четвертий – комунікаційний, орієнтований на розвиток міжкафедральної, міжвузівської та міжнародної співпраці, участь у наукових форумах, круглих столах, семінарах, просвітницьких і виховних заходах.

У перспективі кафедра теорії, історії та філософії права має посилювати свою роль як осередку формування правоохоронної еліти, здатної мислити концептуально, діяти професійно, відстоювати цінності права і демократії, зберігати історичну пам’ять, бути готовою до викликів воєнного та повоєнного часу. Саме тому її розвиток має ґрунтуватися на поєднанні науковості, патріотизму, професіоналізму, академічної свободи, доброчесності, інституційної відповідальності та відкритості до змін. У такому розумінні кафедра є не лише структурним підрозділом академії, а стратегічним середовищем формування правового світогляду, професійної ідентичності та наукової культури майбутнього юриста і правоохоронця.