
Для оцінювання результативності наукової діяльності важливе значення має наукометрія – напрям досліджень, що вивчає розвиток науки шляхом кількісного аналізу наукових публікацій, рівня їх цитованості та інших показників. Наукометрія базується на використанні спеціалізованих міжнародних баз даних, які дозволяють здійснювати моніторинг публікаційної активності науковців, аналізувати цитованість їхніх праць і визначати вплив досліджень на розвиток науки.
Наукометрична база даних – це бібліографічна та реферативна система, що містить інформацію про наукові публікації та інструменти для відстеження їх цитування. Основним завданням наукометрії є оцінювання наукової продуктивності дослідників, установ та наукових колективів.
Основні наукометричні показники
Оцінювання результатів наукової діяльності здійснюється за допомогою таких показників:
- кількість наукових публікацій;
- індекс цитування;
- індекс Гірша (h-index);
- імпакт-фактор наукового журналу;
- участь у міжнародних наукових проєктах;
- отримання грантів, премій та стипендій.
Індекс цитування
Індекс цитування відображає кількість посилань на наукові праці автора в інших публікаціях. Він є одним із ключових показників значущості наукових результатів.
Індекс Гірша (h-index)
Індекс Гірша – це узагальнений показник, що враховує як кількість публікацій, так і рівень їх цитованості.
В академічній практиці використовуються показники h-index у таких базах:
- Web of Science;
- Scopus;
- Google Scholar.
⚠️УВАГА Не плутайте, будь-ласка, індекс Гірша (h-index) в базі Google Scholar з h-index Scopus та h-index Web of Science. Це три різні бази, з різними наповненнями наукових публікацій, показниками цитувань і отже різними показниками індексу Гірша (h-index).
Імпакт-фактор – це показник авторитетності наукового журналу, що визначається як середня кількість цитувань статей, опублікованих у журналі за попередні роки. Розраховується компанією Clarivate та публікується у Journal Citation Reports.
Основні міжнародні наукометричні бази
Найбільш авторитетними міжнародними базами даних, які використовуються для оцінювання наукової діяльності, є:
Дані цих ресурсів враховуються у міжнародних та національних рейтингах закладів вищої освіти.
Доступ до наукометричних баз даних
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.02.2019 № 269, доступ до міжнародних наукометричних баз даних забезпечується для закладів вищої освіти та наукових установ державної та комунальної форми власності.
Працівники Національної академії внутрішніх справ мають можливість користуватися базами Web of Science та Scopus з комп’ютерів локальної мережі академії.
Значення публікацій у Web of Science та Scopus
Публікації у виданнях, що індексуються у Web of Science та Scopus:
- є важливим критерієм оцінювання наукової діяльності;
- враховуються під час формування рейтингів закладів вищої освіти;
- є обов’язковими для здобуття наукових ступенів;
- впливають на академічну репутацію науковців.
Відповідні вимоги визначаються чинними нормативно-правовими актами України (з урахуванням актуальних редакцій).
-
Web of Science Core Collection

Web of Science Core CollectionОдна з найавторитетніших міжнародних наукометричних баз даних, що охоплює понад 21 000 наукових журналів та матеріалів конференцій.
Основні індекси:
- Science Citation Index Expanded (SCIE);
- Social Sciences Citation Index (SSCI);
- Arts & Humanities Citation Index (AHCI).
Можливості:
- пошук за автором, темою, організацією, DOI;
- аналіз цитованості;
- визначення індексу Гірша;
- формування аналітичних звітів.
Корисні ресурси:
- Перелік журналів
- Українські видання
- Навчальне відео: Базовий пошук та аналіз наукової літератури у Web of Science
- Підбір видання для публікації та оформлення роботи за форматом обраного журналу
- Як написати статтю для публікації в базах Web of Science?
-
Scopus
Найбільша реферативна та аналітична база даних, що містить понад 90 млн записів наукових публікацій.
Можливості:
• створення профілів авторів (Author ID);
• аналіз цитованості;
• визначення h-index;
• аналітика журналів (Journal Analyzer).Додаткові можливості:
• профілі установ;
• аналіз наукових напрямів;
• відстеження публікаційної активності.Корисні посилання:
• Перелік українських видань
• Навчальне відео: Scopus – основи роботи. Які журнали індексуються у Scopus?
• Наукова платформа видавництва Elsevier, що надає доступ до повних текстів наукових статей, книг та журналів у різних галузях знань – ScienceDirect
• Навчальне відео: Як шукати статті/ публікації в базі Scopus?
• Навчальне відео: Як знайти журнал Scopus з Вашої тематики (на прикладі юридичних наук)
• Як написати статтю для публікації в базах Scopus? - Створення профілів дослідника
-
Google Scholar

Google Академія (Google Scholar) – безкоштовна спеціалізована пошукова система, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій всіх форматів і дисциплін.Профіль вченого у Google Академії надає можливість авторам відстежувати бібліографічні посилання на свої статті та автоматично обрахувати деякі наукометричні показники такі, як кількість цитувань, індекс Гірша (h-index), також можна переглядати, хто цитує Ваші публікації, переглядати графіки цитувань у часі та ін.
За допомогою єдиної форми запиту, можна виконувати пошук у різних дисциплінах і за різними джерелами, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, реферати і звіти, опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, закладами вищої освіти та іншими науковими установами.
Корисні посилання:
Навчальне відео: Створення наукового профілю у Google Академії
Зверніть увагу, що в створеному профілі:
в рядку «Місце роботи»/«Приналежність» обов’язково треба зазначати «Національна академія внутрішніх справ»;
в рядку «Електронна пошта для підтвердження» необхідно зазначити електронну адресу відділу організації наукової діяльності: [email protected];
в рядку «Домашня сторінка» необхідно зазначити посилання на веб-портал академії;
в налаштуваннях, в рядку «Видимість профілю» обов’язково повинна стояти відмітка-підтвердження «Дозволити загальний доступ до мого профілю»/«Зробити мій профіль загальнодоступним».
Після створення профілю необхідно надати посилання до відділу інформаційно-технічного забезпечення, з проханням викласти посилання на Ваш профіль на сторінці кафедри/відділу/лабораторії на офіційному веб-порталі академії, вказавши: назву кафедри/відділу/лабораторії, ПІБ, посаду, науковий ступінь, вчене знання, спеціальне звання та вказати URL (посилання) на Ваш профіль.
-
ORCID

Open Researcher and Contributor ID (ORCID) – міжнародний відкритий реєстр унікальних ідентифікаторів дослідників, створений для прозорого способу представлення науково-дослідної діяльності та вільного доступу до цих ідентифікаторів. Основна мета створення ORCID – вирішити проблему ідентифікації вчених з однаковими іменами та прізвищами.Обліковий запис ORCID включає в себе інформацію про ім’я вченого, його електронну адресу, назву організації та інформацію про його дослідницьку діяльність.
Структура ідентифікатора ORCID: ORCID ID являє собою номер з 16 цифр, узгоджений із стандартом ISO (ISO 27729). ORCID ID відображається як адреса: http://orcid.org/xxxx-xxxx-xxxx-xxxx.
Зверніть увагу, у вченого повинен бути ОДИН унікальний номер ORCID.
Зверніть увагу, що в створеному профілі:
в рядку «Освіта» обов’язково потрібно зазначати Вашу освіту;
в рядку «Робота» необхідно зазначити академію на англійській мові: National Academy of Internal Affairs;
в рядку «Праці» обов’язково мають бути зазначені Ваші наукові праці, без наповнення профіль не може вважатись актуальним.
Після створення профілю необхідно надати посилання до відділу інформаційно-технічного забезпечення, з проханням викласти посилання на Ваш профіль на сторінці кафедри/відділу/лабораторії на офіційному веб-порталі академії, вказавши: назву кафедри/відділу/лабораторії, ПІБ, посаду, науковий ступінь, вчене знання, спеціальне звання та вказати URL (посилання) на Ваш профіль.
Корисні посилання:
• Інструкція з реєстрації профілю дослідника в ORCID
• Навчальне відео: Реєстрація в єдиному міжнародному реєстрі вчених ORCID
• Навчальне відео: Імпорт статей в профіль ORCID з наукового профілю у Google Академії
-
Web of Science ResearcherID

Web of Science Researcher Profile (ResearcherID) – це профіль дослідника на платформі Web of Science, що надається компанією Clarivate та дозволяє об’єднати наукові публікації автора, відстежувати цитованість і розраховувати наукометричні показники (зокрема h-index у Web of Science)Після створення профілю дослідник отримує унікальний ідентифікатор (Web of Science Researcher ID / WoS ID), який використовується для точної ідентифікації автора в системі.
Зверніть увагу, що в створеному профілі:
в рядку «Робота» необхідно зазначити академію на англійській мові: National Academy of Internal Affairs;
необхідно синхронізувати Ваш профіль з ORCID.
Після створення профілю необхідно надати посилання до відділу інформаційно-технічного забезпечення, з проханням викласти посилання на Ваш профіль на сторінці кафедри/відділу/лабораторії на офіційному веб-порталі академії, вказавши: назву кафедри/відділу/лабораторії, ПІБ, посаду, науковий ступінь, вчене знання, спеціальне звання та вказати URL (посилання) на Ваш профіль.
Корисні посилання:
• Персональний кабінет, профіль науковця та профіль установи у Web of Science
• Навчальне відео: Оновлення у авторському профілю у Web of Science
• Інструкція з об’єднання профілів
-
Scopus Author ID

Профіль автора в Scopus (Scopus Author ID) створюється автоматично після індексації першої публікації автора в базі даних Scopus: при наявності однієї публікації профіль також створюється;
при появі нових публікацій профіль автоматично оновлюється;
автор не може створити профіль самостійно, але може керувати ним.
Профіль Scopus Author ID включає:
• варіанти написання імені автора;
• місця роботи (афіліації);
• кількість публікацій;
• роки публікаційної активності;
• наукові напрями;
• перелік співавторів;
• кількість цитувань;
• індекс Гірша (h-index) за Scopus.
Особливості:
• система автоматично групує публікації автора, але може створювати кілька профілів у разі різних варіантів написання імені або зміни місця роботи;
• профіль може бути неповним або розділеним, якщо дані в публікаціях відрізняються;
• автор має можливість редагувати та уточнювати свій профіль.
Коригування профілю:
У разі виявлення помилок або наявності кількох профілів автор може:
• об’єднати профілі через інструмент 👉 https://www.scopus.com/feedback/author/home.uri#/
• виправити варіанти написання імені;
• додати або видалити публікації;
• уточнити афіліацію.
Корисні посилання:
• Навчальне відео: Як внести зміни до профілю автора у Scopus
• Навчальне відео: Профіль автора у Scopus – пошук, корекція
• Інструкція з редагування профілю Scopus
Після створення профілю необхідно надати посилання до відділу інформаційно-технічного забезпечення, з проханням викласти посилання на Ваш профіль на сторінці кафедри/відділу/лабораторії на офіційному веб-порталі академії, вказавши: назву кафедри/відділу/лабораторії, ПІБ, посаду, науковий ступінь, вчене знання, спеціальне звання та вказати URL (посилання) на Ваш профіль.
- Публікації працівників НАВС в Scopus та Web of Science
- SCOPUS
- WEB OF SCIENCE
У сучасному науковому середовищі важливим є створення та підтримка актуальних профілів дослідника у міжнародних наукометричних системах.
Наукові профілі дозволяють:
• ідентифікувати автора;
• об’єднати всі публікації;
• підвищити видимість результатів досліджень;
• формувати наукову репутацію.