Створення в Києві у 1960 році (на базі реформованих філії Вищої школи МВС і пізніше – Київської спеціальної середньої школи міліції МВС) Вищої школи МВС поставило перед її керівництвом і професорсько-викладацьким складом нагальні проблеми щодо організації навчальної та науково-дослідної роботи. Серед основних і першочергових із них – комплектування вищого навчального закладу висококваліфікованими викладачами й науковцями, стройовими командирами, підготовка та затвердження навчальних програм, проведення наукових досліджень тощо.
Відповідно до статуту вищого навчального закладу (на той час) питання організації та забезпечення навчального процесу, методичної, наукової, кадрової діяльності, захисту професійних і соціальних інтересів колективу вирішувалися через раду школи. До першого складу ради, як засвідчує протокол її засідання від 19 вересня 1960 року, входило 15 осіб.
Затверджений 7 грудня 1962 року Статут Київської вищої школи Міністерства охорони громадського порядку визначив мету та правові засади роботи ради: «Для розгляду основних питань діяльності Вищої школи при начальнику школи і під його головуванням створюється рада, яка проводить свою роботу згідно із положенням, затвердженим Міністерством вищої і середньої освіти».
До складу ради Вищої школи входили начальник школи (голова), заступник начальника школи з навчальної та наукової роботи, помічник начальника школи із стройової частини, начальник навчального відділу, начальники провідних кафедр, авторитетні представники професорсько-викладацького складу та громадських організацій школи, а також досвідчені фахівці та керівні працівники органів охорони громадського порядку. Склад ради Київської вищої школи затверджувався міністром охорони громадського порядку за поданням начальника Вищої школи строком на три роки.
Рада Вищої школи посилила свій вплив на покращення навчальної роботи та наукової діяльності, запровадила на постійній основі атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, особливу увагу акцентувала на вдосконаленні практики та підвищення вимогливості до здобувачів вчених звань доцента та професора.
У різні роки раду Вищої школи очолювали керівники вищого навчального закладу: B.C. Стеценко, О.М. Бровкін, І.Л. Дегтярьов, В.Ф. Захаров та В.М. Сніжинський.
У січні 1983 року, за ініціативи начальника Київської вищої школи генерал-лейтенанта міліції В. Ф. Захарова, рішенням Міністерства внутрішніх справ до штату школи було введено посаду вченого секретаря, яку послідовно обіймали: С.І. Бражник, Р. А. Калюжний та В.І. Женунтій.
Після проголошення незалежності України та створення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1992 року Української академії внутрішніх справ, колегіальний орган управління вищим навчальним закладом набув статусу Вченої ради.
Положенням про Вчену раду передбачалося, що вона діє як дорадчий орган, вносить рекомендації керівництву навчального закладу щодо об’єднання зусиль колективу на забезпечення виконання законів, постанов уряду та інших нормативних актів. У Вченій раді разом з керівниками навчального закладу працювали вчені, представники МВС України, авторитетні практики органів внутрішніх справ, а з листопада 1989 року, як ознака розвитку демократії, до її складу було включено представників із числа слухачів і курсантів.
У рішеннях Вченої ради того періоду зазначалося, що професорсько-викладацький склад проводить значну роботу з удосконалення навчального процесу, прагне, щоб випускники одержали міцні теоретичні знання, практичні вміння та навички організації й застосування сил, засобів, методів і прийомів попередження, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, захисту життя, здоров’я, законних прав та інтересів громадян.
Після надання Указом Президента України в грудні 1996 року академії статусу національного вищого навчального закладу, відбулось її перейменування в Національну академію внутрішніх справ України, згодом – в Київський національний університет внутрішніх справ, а в серпні 2010 року – в Національну академію внутрішніх справ. З прийняттям Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» та «Про Національну поліцію», Вчена рада набула статусу колегіального органу управління Національною академією внутрішніх справ, а її завдання та повноваження розширилися. Свою діяльність вона здійснює на принципах колегіальності, органічної єдності науки, освіти та практики, збалансованості співвідношення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, комплексного підходу та плановості щодо розв’язання управлінських, освітніх, наукових, фінансових та інших питань діяльності академії.
Вчену раду вищого навчального закладу з часу проголошення незалежності України очолювали його ректори: В.І. Розенко, Я.Ю. Кондратьєв, Є.М. Моісеєв, В.В. Коваленко, В.В. Чернєй. З січня 2025 року Вчену раду Національної академії внутрішніх справ очолює доктор юридичних наук, професор, генерал поліції третього рангу Р.А. Сербин.
Роботу Вченої ради організовує учений секретар Вченої ради, посаду якого послідовно обіймали: В.І. Женунтій, Т.С. Ткаченко, А.О. Лігоцький, А.В. Іщенко, В.С. Кузьмічов, В.І. Олефір, О.Є. Користін, С.Ф. Константінов, а з серпня 2015 року – доктор юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України В.В. Василевич.
Про високу кваліфікацію Вченої ради свідчить той факт, що до її складу у різні роки входили відомі науковці – академіки В.Д. Бабкін, А.П. Закалюк, В.В. Копєйчиков, П.П. Михайленко, члени-кореспонденти Академії правових наук України Ю.І. Римаренко, А.М. Колодій, М.В.Костицький, В.І. Шакун, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Я.Ю. Кондратьєв, доктори юридичних наук, професори С.С. Бичкова, В.І. Василинчук, С.Д. Гусарєв, О.М. Джужа, Ю.О. Заіка, О.Г. Колб, С.Ф. Константінов, О.В. Кузьменко, М.В. Лошицький, Д.Й. Никифорчук, А.В. Савченко, Л.Д. Удалова, С.С. Чернявський, доктори наук Д.В. Андреєв, Є.Ю. Бараш, О.І. Кудерміна, Ю.Ю. Орлов, професори С.М. Решко та В.Д. Сущенко та інші.
На сьогоднішній день до складу Вченої ради академії входять проректори, учений секретар, керівники навчальних підрозділів та органів самоврядування (очільники Парламенту курсантського (студентського) самоврядування та профспілкового комітету), завідувач загальноакадемічної бібліотеки, головний бухгалтер, виборні представники, які представляють науково-педагогічних та наукових працівників і обираються з числа завідувачів кафедр та науково-дослідних лабораторій, професорів, докторів наук та докторів філософії, які працюють на постійній основі, а також виборні представники з числа курсантів і студентів відповідно до квот, визначених Статутом Національної академії внутрішніх справ.
